Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
СЛІДУЮЧИЙ , ДАЛЬШИЙ , ПОДАЛЬШИЙ , СТАЛОСЯ ОСЬ ЩО , СТАЛОСЯ НАСТУПНЕ , НАСТУПНИЙ
1. Не вживайте слова “слідуючий”
Наступний – який з’являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: “дальший”, “подальший”, “другий”. Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто “більш українське” подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: “Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме”.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЛІДУЮЧИЙ , ДАЛЬШИЙ , ПОДАЛЬШИЙ , СТАЛОСЯ ОСЬ ЩО , СТАЛОСЯ НАСТУПНЕ , НАСТУПНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СЛІДУЮЧИЙ , ДАЛЬШИЙ , ПОДАЛЬШИЙ , СТАЛОСЯ ОСЬ ЩО , СТАЛОСЯ НАСТУПНЕ , НАСТУПНИЙ