СУСПІЛЬНИЙ , ГРОМАДЯНСЬКИЙ , ГРОМАДСЬКИЙ
1. Суспільний і громадський
Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. Тож треба пам’ятати, що суспільний утворено від іменника суспільство. Суспільний лад, суспільні відносини, суспільне буття, суспільна свідомість, суспільні науки. А громадський – від громада. Він має значення “не державний, не службовий, добровільний, такий, що стосується всього населення або якогось колективу”. Громадські організації, громадський порядок, громадські доручення, громадське харчування. Неправильно кажуть суспільний діяч, треба громадський діяч.
Деякі слова: думка, обов’язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення таких висловів різне; воно зумовлене контекстом. Скажімо, суспільна думка – це політичні ідеї того чи того суспільства в певний період його історії. А громадська думка – погляд колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, планети) на якесь питання. “Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами” (з газети).
2. Громадський – громадянський
Змістову відмінність мають прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає – належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.