Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
САМИЙ НАЙКРАЩИЙ
Якось я прочитав фразу “Стрельченко – самий найкращий студент на курсі”. Чи правильна вона?
Найкращий – найвищий ступінь порівняння якісного прикметника гарний (а також добрий, хороший). Його утворюють від форми вищого ступеня цього прикметника за допомогою префікса най-. Така форма дуже поширена в літературній мові – найсумлінніший, найбільший; зрідка вона може підсилюватися вживанням часток що і як (у ролі префікса) – щонайсумлінніший, якнайбільший. “...Питає дика рожа: “Чи я хороша?” А ясень їй киває в верховітті: “Найкраща в світі!” (Леся Українка). Але в усному мовленні часто сполучають форму найвищого ступеня прикметника зі словом самий (самий найкращий), що є стилістично небажаним. Уживається також словосполучення, яке виражає найвищий ступінь ознаки і складається з слова самий плюс звичайний прикметник (самий веселий, самий щирий). Це знову-таки порушення літературної норми.
Таким чином, фраза “Стрельченко – самий найкращий студент на курсі” неправильна. Лексема самий у ній зайва.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМИЙ НАЙКРАЩИЙ


матиме такий вигляд: Що таке САМИЙ НАЙКРАЩИЙ