СКЛАДАТИ , СТАНОВИТИ СОБОЮ , ЯВЛЯТИ СОБОЮ , СТАНОВИТИ
становити чи складати?
Дієслово становити має багато значень, зокрема вживається в літературній мові в розумінні “бути складовою частиною чогось; являти собою щось”. “Орні землі з давніх-давен становили на території Гуцульщини незначну частину її земельних угідь” (з газети). “Що ж до простого народу, то він становить окремий світ” (Іван Франко); “Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського” (з книги); “Цікаво, що жіночий організм потребує вдвічі більше заліза, ніж чоловічий. Так, добова потреба в залізі становить для чоловіків близько 5 міліграмів, для жінок – 10” (з журналу). У цьому ж значенні іноді використовують і слово складати; “Це не складає винятку (труднощів)”, “економічний ефект складає...”. Цього робити не слід. Адже така заміна призводить до порушення лексичних норм. У дієслова складати є свої значення, скажімо, складати доповідь (рівняння, уявлення), складати дрова.
В усному мовленні, в художніх творах часом уживають словосполучення становити собою. Але воно тепер не сприймається як правомірне. Треба: являти собою, становити, бути.