ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК
показник – покажчик
Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – наочне вираження (в цифрах, графічно) досягнень, результатів чиєїсь праці. Показник зрілості, економічні показники.
Покажчик – а) позначка, яка на щось показує. Покажчик дороги. б) Довідкова книжка чи список. Алфавітний покажчик літератури. Покажчик слів. в) Контрольно-вимірювальний прилад. Покажчик температури води.
Як бачимо, іменники показник і покажчик семантично диференціюються цілком виразно. Однак через звукову подібність їх часто плутають, надто в усному мовленні. Кажуть: “До стовпа шляховики прибили широку стрілку – показник (треба: покажчик) кілометрів”; “А з врожайності зернових ми цього року маємо просто-таки чудові покажчики (треба: показники)”.