ПОМІРНИЙ , ПОМІРКОВАНИЙ
Нерідко плутають і слова помірний та поміркований, ставлячи їх там, де не треба. Ось хоча б речення: “Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, а часто траплялись відлиги”. Похибка виникає, мабуть, через те, що обидва прикметники мають спільний відповідник у російській мові – умеренный: “Зима была умеренная”, “Этот человек всегда придерживался умеренных взглядов”.
По-українському поміркованою, тобто розважливою, обачною, такою, що в своїх діях, вчинках, думках керується вимогами здорового глузду, може бути тільки людина: “Він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої” (Юрій Смолич). Слово ж помірний означає “не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми” і переважно стосується погоди, клімату, явищ та речей. Відповідає воно не лише російському умеренный, а ще й соразмеренный, размеренный: “Помірний вітер віє – чудовий льотний час!” (Наталя Забіла). Отже, в першій фразі годилося б сказати: “Зима цього року була помірна...”