Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ПИТАТИСЯ
, ПИТАЄТЬСЯ
, ПОСТАЄ ПИТАННЯ
, ВИНИКАЄ ПИТАННЯ
, СПИТАТИ Б
“Спорудили вони такий великий будинок, а питається – для кого, хто в нім жити буде?” – читаємо в газеті, й одразу впадає в око слово питається, недоречне тут у такій формі, ніби автор статті буквалістично переклав російську фразу “а спрашивается – для кого?”
Дієслово питатися в українській мові стоїть завжди в особовій формі: “Посіяно, поорано, та й нічого жати, питається син матусі: – Що будем діяти?” (народна пісня). Відповідно до російського безособового спрашивается слід писати постає (виникає) питання або спитати б: “Він усе мудрує над книжками, а спитати б: чи їстиме він із того хліб?” (з живих уст).
Отже, в газетній фразі варто було б ужити: “...а спитати б – для кого...” На жаль, ця помилка ще часто трапляється в наших журналістів.
“Спорудили вони такий великий будинок, а питається – для кого, хто в нім жити буде?” – читаємо в газеті, й одразу впадає в око слово питається, недоречне тут у такій формі, ніби автор статті буквалістично переклав російську фразу “а спрашивается – для кого?”
Дієслово питатися в українській мові стоїть завжди в особовій формі: “Посіяно, поорано, та й нічого жати, питається син матусі: – Що будем діяти?” (народна пісня). Відповідно до російського безособового спрашивается слід писати постає (виникає) питання або спитати б: “Він усе мудрує над книжками, а спитати б: чи їстиме він із того хліб?” (з живих уст).
Отже, в газетній фразі варто було б ужити: “...а спитати б – для кого...” На жаль, ця помилка ще часто трапляється в наших журналістів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПИТАТИСЯ , ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б
матиме такий вигляд: Що таке ПИТАТИСЯ , ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б
матиме такий вигляд: ПИТАТИСЯ , ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б
матиме такий вигляд: Що таке ПИТАТИСЯ , ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б