ПРИВОДИТИ , ВІДРІЗНЯТИ , СПЛУТАТИ , СПУТАТИ , ПОВСТАВАТИ , ПОСТАВАТИ , РОЗРІЗНЯТИ , ПРИЗВОДИТИ
Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в “Уроках державної мови”. Василь Колокольцев, м. Київ.
Справді, слова приводити і призводити дуже подібні, але різниця між ними є. Перше з них уживаємо в його безпосередньому значенні: допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному – породити: “Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?” (Тарас Шевченко). Використовується воно і в таких висловах, як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо.
Коли ж ідеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки), тоді послуговуємося дієсловом призводити: “Призвели до біди та й поховались” (Михайло Коцюбинський).
Відрізняють ті речі й поняття, які дуже далекі одне від одного: “Хмара насунулась і так стемніло, що неба від землі не відрізниш” (Олесь Донченко). Крім того, це дієслово означає “відокремлювати частину від цілого”: “Я роблю й маю право на своє добро. Одрізніть нас” (Іван Нечуй-Левицький).
А розрізняти – це значить бачити або знаходити відмінність між речами й поняттями, дуже близькими своєю природою: “Підлікував очі й уже міг розрізняти букви” (з газ.).
Схожі звучанням і різні семантично не тільки ці слова. От, скажімо, сплутати і спутати. Перше має значення “порушити певний порядок чого-небудь, робити безладдя; помилково сприймати одне за інше”. “Що тобі у серце впало, мислі сплутало твої?” (Леонід Первомайський). Друге виражає дію: стягнути путом передні ноги коня або іншої тварини; зв’язати комусь і руки і ноги. “Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней” (Семен Скляренко).
Або взяти дієслова повставати і поставати. Тільки повставати: 1. Підвестися з місця. Хлопці повставали із стільців. 2. Прокинутися. Повставали вдосвіта. 3. Піднімати повстання. “Аж раз вночі ударив грім соборний – народ повстав” (Дмитро Павличко). Тільки поставати: 1. Стояти (у множині). Партизани поставали біля бліндажа. 2. Зробитися кимось. Деякі його однокурсники поставали відомими хірургами. 3. Виникнути, утворитися. “Ні, покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала” (Леся Українка).