ПОСТУПАТИ , НАДХОДИТИ , ВСТУПАТИ
поступати чи вступати?
Фактично в сучасній літературній мові дієслово поступати не вживається. Дехто з мовців зрідка користується ним у значеннях “вступати”, “надходити”, “робити, діяти, чинити”, але з погляду стилістичної норми це вважається небажаним, наголошувала мовознавець Євгенія Чак.
У значенні “бути зарахованим до якогось навчального закладу, до якоїсь організації” тепер маємо застосовувати слово вступати. “Виявляється, вони зі Світланою товаришують ще з того часу, як разом вступили до інституту” (Євген Гуцало). Правомірність форми вступати підтримується наявністю таких похідних, як вступ, вступники тощо.
Поступати також неправильно використовують замість надходити, яке, крім прямого значення “підходити” (“Незабаром до гурту надійшов ще один хлопець”), уживається й переносно. Насамперед для передачі наближення якогось часу, періоду. “Надходив вечір, але мати десь забарилась” (Олесь Донченко).
Друге переносне значення – “дійти, прибути за призначенням”, коли мовиться про щось надіслане, повідомлене, передане. “У торговельну мережу міст і сіл надходить дедалі більше товарів”.
У “Словнику української мови” (т. 7) зафіксоване слово поступати, але всі його значення визнано застарілими.