ПОРЯДОК , ЛАД
порядок – лад
Слова-синоніми, надто коли йдеться про домашні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей. “Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки” (Іван Нечуй-Левицький); “Дячиха господарювала і всьому лад давала” (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: “Після татарщини нові порядки на Україні постали” (Панько Куліш). А якщо мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
Борис Антоненко-Давидович справедливо зауважував, що у повсякденному мовленні в нас часто надуживають іменником порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості української мови. “Приведи в порядок усі папери” замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; “Чи у вас усе в порядку?”, коли можна ліпше передати: “Чи у вас усе гаразд?”. Замість “У нашій сім’ї був такий звичний порядок” краще сказати: “У нашій сім’ї був такий звичай” або “У нашій сім’ї так повелося”. Не погані порядки, а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.