Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ПЕРЕШКОДЖАТИ
, МІСИТИ
, ЗАВАЖАТИ
, МІШАТИ
1. Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати?
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення “створювати перешкоди в чомусь”. Наприклад: “Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити” (Олександр Довженко), “Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить” (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає “плутати, змішувати щось із чимось”: “ – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим” (Іван Нечуй-Левицький), “Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою” (Іван Ле). А також воно передає зміст “повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось”: “Мішати ложкою кашу”.
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні “бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь”. Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. “Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати” (Михайло Коцюбинський), “Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові” (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. “А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити” (Тарас Шевченко), “Ніколи б не повірив, що він за в’язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми” (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось (“мішати ложкою манну кашу”); 2. з’єднувати щось в одну масу чи рідину (“мішати масло з сиром”). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді (“не мішай готувати уроки”); 2. плутати, вважаючи щось за інше (“він мішає сон з дійсністю”). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення “створювати перешкоди в чомусь”. Наприклад: “Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити” (Олександр Довженко), “Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить” (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає “плутати, змішувати щось із чимось”: “ – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим” (Іван Нечуй-Левицький), “Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою” (Іван Ле). А також воно передає зміст “повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось”: “Мішати ложкою кашу”.
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні “бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь”. Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. “Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати” (Михайло Коцюбинський), “Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові” (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. “А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити” (Тарас Шевченко), “Ніколи б не повірив, що він за в’язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми” (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось (“мішати ложкою манну кашу”); 2. з’єднувати щось в одну масу чи рідину (“мішати масло з сиром”). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді (“не мішай готувати уроки”); 2. плутати, вважаючи щось за інше (“він мішає сон з дійсністю”). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПЕРЕШКОДЖАТИ , МІСИТИ , ЗАВАЖАТИ , МІШАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПЕРЕШКОДЖАТИ , МІСИТИ , ЗАВАЖАТИ , МІШАТИ
матиме такий вигляд: ПЕРЕШКОДЖАТИ , МІСИТИ , ЗАВАЖАТИ , МІШАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПЕРЕШКОДЖАТИ , МІСИТИ , ЗАВАЖАТИ , МІШАТИ