НЕВИПРАВДАНІ ПРОПУСКИ СЛІВ
Володимир Маяковський казав, що відчував “майже фізичний біль”, коли бачив, як у реченнях часом зяють “провали” – пропуски потрібних слів. Справді, вони не менш (а інколи навіть більш) небажані, аніж уживання зайвих лексем, про що йшлося в одному із попередніх “Уроків...” (“Словесний баласт”). Через такі пропуски фрази стають дефектними, і ми мусимо відгадувати їхній зміст. А нерідко думка зовсім перекручується.
Читаємо в газеті: “Цей метод одразу позначився на роботі колективу”. Оскільки суть справи викладено не повністю, важко збагнути: позначився він позитивно чи негативно? Випадає потрібне слово і в часто вживаному (надто в усному мовленні) сполученні забезпечити план. Треба: забезпечити виконання (чи здійснення) плану.
А ось приклад того, як пропуск, здавалося б, незначного слова серйозно викривив зміст речення: “Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції та економії металу”. Це можна зрозуміти як вимогу зменшити не тільки вагу конструкції, а й економію металу. Треба: “Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції і для (або а також для) економії металу”.
Через “провали” слів іноді опиняються в одному ряду зовсім різні за своєю природою явища чи речі, як-от: “Таких показників лісівники досягли завдяки добрій деревині і кваліфікації”. Цілком зрозуміло, що ставити поряд дерево та кваліфікацію не варто – їх потрібно відокремити одне від одного і сказати:... досягли завдяки добрій деревині, а також своїй високій кваліфікації.
“Конфлікт” з граматикою виникає тоді, коли, перелічуючи людей або предмети, назви яких вимагають різних прийменників, ставлять прийменник тільки перед першим з іменників: “Гості Києва побували на виставках і картинних галереях”. Треба: на виставках і в картинних галереях. “Стемніло, і засвітилося світло не тільки в будинках, а й вулицях та майданах”. Треба: не тільки в будинках, а й на вулицях та майданах.
Якщо вживання зайвих слів можна назвати марнотратством у мові, то пропуски потрібних елементів лексики – шкідливою скупістю.