НАГОДА , ПРИГОДА , У ПРИГОДІ , У НАГОДІ , В ПРИГОДІ , В НАГОДІ , СТАТИ В ПРИГОДІ , СТАТИ В НАГОДІ
стати в пригоді чи в нагоді?
Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. Однак читачі просять докладніше розповісти про це, що ми й робимо.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. “Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві” (треба в пригоді); “Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді” (треба нагоди). “Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили” (Іван Багмут); “Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері” (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам’ятати, що нагода означає “зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент”. А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. “Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище” (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: “Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води” (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: “Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану” (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: “Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі” (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.