Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
НАДІЯТИСЯ , СПОДІВАТИСЯ
коли надіятися, а коли сподіватися?
Збігаються у значенні “очікувати на щось позитивне, радісне й бути впевненим у можливості його здійснення”. І в контексті, який зумовлює вживання лексеми саме в такому розумінні, можна поставити кожне з цих дієслів. Тому деякі мовці вважають їх синонімічними і використовують паралельно. Оскільки другі значення в них різні (надіятися – “покладатися на когось, щось”, сподіватися – “передбачати”, “підозрювати”, “чекати з побоюванням гіршого”), виникають стилістичні труднощі. По-перше, не варто вживати надіятися, коли йдеться про негативне, наприклад: “Хворий не надіявся, що опиниться в інвалідному візку”, “Батьки не надіялися, що син завалить екзамени”. У обох прикладах замість надіятися слід поставити сподіватися. По-друге, не можна використовувати слово сподіватися в значенні “покладатися на когось, щось”. Приміром, у реченні “Автор сподівався на літредактора і не подбав про стилістичне оформлення статті” доречним було б дієслово надіятися, а не сподіватися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАДІЯТИСЯ , СПОДІВАТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке НАДІЯТИСЯ , СПОДІВАТИСЯ