НИХ , ЇХ , ЇХНІЙ
їх – їхній
Займенник їх є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: “Товкло б їх отак головами!” (Михайло Рубашов). “З товаришами легко зійшовся, розважав їх різними витівками” (Олесь Гончар), “Над містом дим, колони хмар, їх рвуть вітри, мов клоччя вати” (Володимир Сосюра).
Іноді цьому слову надають невластивої функції присвійного займенника їхній. “У Лисогорах господарювали недбало: їх поле стояло в бур’янах” (з газети). Тут правильніше вжити їхнє поле... “У їхній стороні й зимою сонце” (Леся Українка); “Берези пробудилися від сплячки, в їхніх стовбурах зануртували соки” (з газ.). Використання їх замість них у сучасній літературній мові теж ненормативне. “Він обізвався до їх одним словом” (Іван Нечуй-Левицький). Сьогодні в такій фразі доречніше було б поставити до них.