НАПРАВЛЯТИ , НАПРАВЛЕНИЙ , СКЕРОВАНИЙ , СКЕРОВУВАТИ , СПРЯМОВАНИЙ , СПРЯМОВУВАТИ
спрямовувати, а не направляти
Спрямовувати, окрім свого безпосереднього значення (“скеровувати рух автомашини, літака, човна тощо”), використовується переносно: надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін.; зосереджувати зусилля, енергію, здібності на чомусь. “Розмова з роботи непомітно перескочила на спогади. А Микола слухав, інколи тільки запитаннями спрямовував та підганяв їх” (Юрій Збанацький).
Нерідко замість спрямовувати вживають направляти. Для такої заміни немає жодних підстав. Бо перше з дієслів – питоме українське, а друге – калька з російської. Те ж саме стосується похідних від них: не направлений, а спрямований. Рос. направлять ще перекладається скеровувати, напроваджувати на..., напучувати (доконаний вид напутити), (на працю) призначати, давати призначення, (лист) надсилати; направлять мысли (к кому) – повертатися думкою (до кого); направлять на путь истины – навертати на праведну дорогу (шлях).