Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
НІМКА , НІМКЕНЯ , ГРЕЧАНКА , ГРЕКИНЯ , ТУРЧАНКА , ТУРКЕНЯ
Як краще сказати: турчанка чи туркеня?
Від етнонімів грек, німець, турок в українській мові є паралельні утворення для називання жінок: грекиня – гречанка, німкеня – німка, туркеня – турчанка. У засобах масової інформації, наголошує мовознавець Олександр Пономарів, переважають форми на -ка. Однак давнішу традицію мають форми на -еня (-иня): “Пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2-му, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян” (Леся Українка); “Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню” (Панько Куліш). У словнику за редакцією Бориса Грінченка з утворень на -ка є лише німка як другорядний варіант до німкеня; гречанки й турчанки немає. Виходить, нам теж треба віддавати перевагу питомим українським формам грекиня, німкеня, туркеня.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НІМКА , НІМКЕНЯ , ГРЕЧАНКА , ГРЕКИНЯ , ТУРЧАНКА , ТУРКЕНЯ


матиме такий вигляд: Що таке НІМКА , НІМКЕНЯ , ГРЕЧАНКА , ГРЕКИНЯ , ТУРЧАНКА , ТУРКЕНЯ