Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАГОРУ , НА ГОРУ
нагору – на гору
Нагору, прислівник. На верхню частину чогось. “Я пройшов з адміністратором нагору до зали” (Юрій Яновський).
На гору, іменник з прийменником. “Старий Прокопенко і чотири молоді богунці стали підніматися на гору” (Олександр Довженко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАГОРУ , НА ГОРУ


матиме такий вигляд: Що таке НАГОРУ , НА ГОРУ