Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАНИЗ , НА НИЗ
наниз – на низ
Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. “За садком грунт спадав з пригорка наниз” (Іван Нечуй-Левицький); “Пароплав ішов наниз” (Григорій Епік).
На низ, іменник з прийменником. “Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ” (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАНИЗ , НА НИЗ


матиме такий вигляд: Що таке НАНИЗ , НА НИЗ