НАПОЛЕГЛИВИЙ , НАСТИРЛИВИЙ
Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий?
В українській мові у розумінні “твердий, непохитний у досягненні мети” вживають прикметники наполегливий, упертий. – “Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш” (Олесь Донченко). У такому значенні виступає й слово настійливий, пов’язане з характеристикою особи чи її дій. “Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою” (Олесь Гончар).
Лексема настирливий передає зміст “нав’язливий, надокучливий, набридливий”. “Дід-сторож увесь день ганяє настирливе вороння” (Олександр Копиленко), “Антон Іванович уже крізь сон почув настирливий стук у шибку” (Михайло Стельмах). Поширена стилістична помилка полягає в тому, що це слово, яке звичайно має негативне забарвлення, неправомірно вживають у позитивному плані. “Вона була активна, наполеглива, настирлива”.