МІЦІ , МОЦІ , МІЦЬ
Від іменника міць походять міцність, міцний, міцніти, зміцнювати та ін. Під впливом форм із закритим складом з’явилася тенденція вживати і також у відкритому: “Постарів Головатюк – немає в тілі вже тієї міці, що була раніше” (з газети). Це груба помилка. Треба казати й писати міць, міццю, але моці, як ніч, ніччю, але ночі. Наприклад: “Безсмертен, хто прийшов у світ як первоук І міццю генія піднісся на вершини” (Максим Рильський), “Вітер дув, дув, аж із моці вибився, сердешний” (Євген Гребінка)