МУНДИР , ФОРМИ
Укоренилося в сучасному мовленні (до речі, як в українському, так і в російському) хибне вживання слова “форма” у множині – в розумінні спеціального однакового за кольором, кроєм та іншими ознаками одягу для осіб певної категорії – військових, учнів, спортсменів тощо. Наприклад, пишуть і кажуть: “люди у військових формах”, “учні в шкільних формах”, плутаючи, либонь, “форму”, поняття збірне, з “мундиром”, “одностроєм”, котрі мають як однину, так і множину. А також – з іншими значеннями цього слова, де є й множина, й однина, наприклад: обриси, контури предметів (форма (и) многокутника (ків); спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії (гостра (і) форма (и) захворювання (нь); пристрій, шаблон, за допомогою якого чомусь надають певних обрисів, вигляду (форма (и) для випікання хліба) тощо. До речі, так само і з граматичними формами. Слід запам’ятати, що “люди у військових формах”, “учні у шкільних формах” – це щось так само неоковирне, мовби “морські хвилі у білих пінах”.
Петро ФЕДОТЮК, спеціально для “Хрещатика”