МОНСЕНЬЙОР , СЕНЬЙОР , СИНЬЙОР
Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка?
Ні, все правильно.
Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).
Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.
Синьйор – в Італії – чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені).
Монсеньйор – титул, який за середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства.
В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину – сеньйоритою. В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина – синьйорина.