ЛІВША , ШУЛЬГА
Навіщо оголошувати застарілим і викидати з мовного вжитку питоме українське слово шульга?
Фіксуючи його як застаріле, деякі словники чомусь надають перевагу лексемі лівша. А тим часом скільки ж прізвищ утворилося від “скривдженого” іменника: Шульга, Шульженко, Шульженчук, Шульгін! Скільки разів ми натрапляли на нього в класичній літературі та живій народній мові, навіть у сучасного письменника Олександра Ільченка, доброго знавця української мови, читаємо: “Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто”. Навряд чи є підстави виводити це слово “за штат” і не послуговуватися ним у нашій літературній мові.