Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ
а) перед як у висловах як слід, як треба, як годиться і подібних, коли нема ясно вираженого підрядного речення. “Роби все як слід”;
б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. “Проводжав приятеля й не сказав якого”; “Батько приїде, та не сказав коли”;
в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. “Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить”; “Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою”;
г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. “Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила”;
д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. “Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку”.
е) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;
б) між двома однаковими або близькими значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить змістом одне ціле (чекаю не дочекаюся, дивишся не надивишся, вовк не вовк і под.), “Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!” (Іван Нечуй-Левицький).
ж) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. “Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася” (Андрій Головко). “Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк” (Анатолій Шиян).
Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:
– фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;
– якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;
– обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. “Жінка йде поволі і трохи зігнувшись” (Олександр Довженко); – зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;
– одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. “Вона не звикла сидіти склавши руки” (Максим Рильський). “Із вирію летять курличучи ключі” (Микола Зеров).
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то воно не відділяється від головного комою: “Мене цікавить не як це сталося, а які наслідки цього факту” (порівняйте: “Мене цікавить не те, як це сталося...). “Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють” (пор.: “Треба бути уважним і тоді, коли обставини...”).
б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. “Проводжав приятеля й не сказав якого”; “Батько приїде, та не сказав коли”;
в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. “Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить”; “Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою”;
г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. “Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила”;
д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. “Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку”.
е) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;
б) між двома однаковими або близькими значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить змістом одне ціле (чекаю не дочекаюся, дивишся не надивишся, вовк не вовк і под.), “Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!” (Іван Нечуй-Левицький).
ж) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. “Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася” (Андрій Головко). “Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк” (Анатолій Шиян).
Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:
– фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;
– якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;
– обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. “Жінка йде поволі і трохи зігнувшись” (Олександр Довженко); – зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;
– одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. “Вона не звикла сидіти склавши руки” (Максим Рильський). “Із вирію летять курличучи ключі” (Микола Зеров).
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то воно не відділяється від головного комою: “Мене цікавить не як це сталося, а які наслідки цього факту” (порівняйте: “Мене цікавить не те, як це сталося...). “Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють” (пор.: “Треба бути уважним і тоді, коли обставини...”).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ
матиме такий вигляд: КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ