ЗАТЯТИЙ , ЗЛІСНИЙ
не злісний, а затятий
“Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею”, – читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилася берега, почала тільки без просипу пити, чи в неї водночас і зіпсувалася вдача – стала злісна, як то виходить за автором. Адже прикметник злісний є насамперед відповідником до російського злобный: “Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив” (Володимир Сосюра). Проте з подальшого читання тексту бачимо, що йдеться тут не про вдачу, а лише про те, що п’яниця став непоправний, не піддавався впливу. На такий випадок є в українській мові слово затятий: “Коли він такий затятий, то й я буду затятий” (Словник Бориса Грінченка). Тому репортер мав написати: “став затятим п’яницею”.
Однак прикметник злісний може відповідати і російському злостный, коли йдеться про рослини чи комах, наприклад, злісні шкідники: “Насіння для посіву треба цілком очистити від бур’янів, особливо злісних” (з газети). Зі сказаного випливає, що не можна користуватися словом злісний безоглядно, слід ставити його там, де воно буде слушне.