ЗАЛИШАТИ , ПОКИДАТИ
Часто думають, що слова залишати і покидати є абсолютні синоніми, а тому до них, мовляв, можна вдаватися довільно. Але то не так. Коли мовиться, що хтось надовго або й назовсім від’їздить чи відходить від когось, чогось, то слід вживати лексему покидати: “Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче, як ти мене покидаєш, – тільки подумай!” (народна пісня). На жаль, останнім часом це дієслово трапляється в нашому вжитку чимраз рідше: його виштовхує з мовлення залишати.
А яке ж у нього значення? Залишати слушне тоді, коли мовиться про почуття, речі, що зостаються після когось, або висловлюється думка припинити, перервати щось: “Ніхто не залишить свого кохання” (Марко Вовчок); “Він залишив дітям велику спадщину” (словник за редакцією Агатангела Кримського); “Не хотіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити” (Леся Українка).