ЗУПИНЯТИСЯ , СПИНЯТИСЯ
зупинятися – спинятися
1. Переставати рухатися. “Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз” (Михайло Стельмах). “Раптом він спиняється під зеленими деревами” (Олесь Гончар). 2. Прибувши куди-небудь, тимчасово оселятися, влаштовуватися там. “Ми зупинилися в недорогому, але чепурному готелі” (Олесь Досвітній). “Приїхавши до столиці у відрядження, Микола спинився у знайомих” (з журналу). 3. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь. “Брюллов когось шукає між гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах” (Оксана Іваненко), “Очі тонули в зелено-золотій глибині й спинялися на густих вербах над водою” (Іван Нечуй-Левицький). Але в переносному значенні “затримуватися на чомусь для характеристики, обговорення” та “утримуватися від якихось дій” у сучасній літературній мові вживають слово спинятися, а не зупинятися. “Усі, хто виступав на зборах, спинялися на проблемах рентабельності виробництва” (з газети). “Найглибша любов не спиняється перед самопожертвою” (Леонід Смілянський).