ЗАГАЛЬНИЙ , ВСЕЗАГАЛЬНИЙ 2 , СПІЛЬНИЙ
загальний – спільний
Як розрізняти їхні значення?
Загальний – який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. “У дев’ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації” (Ірина Вільде). Це слово також означає “той, що містить лише головне, істотне, без подробиць; основний”. Загальний виклад, загальний висновок, загальне враження. “Роман... з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов” (Олесь Гончар).
Спільний уживається в розумінні “властивий не одному (інколи навіть усьому загалові)”; “належний кільком або багатьом”. Спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира. “-А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний” (Іван Нечуй-Левицький).
Отже, загальний – це такий, що “охоплює, стосується всіх”, або “основний, головний, без деталей”; спільний – “один для двох чи багатьох”.
В одній ліричній пісні співається: “Щастя – це загальні мрії золоті”. А пісня ж про кохання. То хіба можна назвати мрії закоханих загальними? Ні, вони спільні, бо належать двом, які разом плекають їх. Загальний і спільний синонімічні в значенні “такий, що охоплює всіх, стосується всіх”: загальна (спільна) розмова, загальне (спільне) засідання, діло. Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати й бути обраним, спільні турботи, спільне прагнення жити в злагоді й мирі. А от для вживання незафіксованої в жодному словнику української мови кальки всезагальний, що її так вподобали деякі журналісти та науковці, немає ні підстав, ні потреби.