ДЖ , ДЗ
Звуки “дж” і “дз”
Вимова інших звуків на місці злитих дж і дз – грубе порушення норм української мови. Звук дж є (і відповідно передається на письмі):
а) при словозміні (відмінюванні лексем): ходити – ходжу, сидіти – сиджу, водити – воджу, а не хожу, сижу, вожу;
б) при утворенні нових слів: садити – саджати, народити – народження;
в) як природний звук, витворений згідно з фонетичними законами української мови: бджола, джміль. Зверніть увагу на те, що в жодному з російських відповідників до наведених тут слів звука дж нема (хожу, сижу, рождение, пчела, шмель);
г) у словах іншомовного походження: джаз, Джамбул, джейран, джемпер, джокер, джунглі. Російська мова знає звук дж тільки в цій кількісно обмеженій групі лексем.
Дзвінкий звук дз також органічний у нашому мовленні: дзвінок, дзвонити, кукурудза, гудзик, дзюрчати, дзенькіт, дзеркало. У російських відповідниках переважно виступає з: звонок, кукуруза, зеркало...