Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
А Б В Г [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДОСАДЛИВИЙ , ДОСАДНИЙ
досадливий – досадний
Розрізняються значенням.
Досадливий – який виражає досаду. “Композитор диригував, але нервувався. Виривалися нетерплячі, досадливі рухи” (зі спогадів). Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне – досадливо. Досадливо поморщився, досадливо покушуючи губи. Досадний – який викликає досаду; неприємний. Досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Похідне – досадно. “Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи” (Леся Українка), “Йому досадно і соромно – він не хотів би тепер стрічатися з Наталею” (Степан Васильченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОСАДЛИВИЙ , ДОСАДНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДОСАДЛИВИЙ , ДОСАДНИЙ