ДОТИ , ПОТИ , ДОКИ , ПОКИ
чи поєднуються прислівники доки і поти?
Слова доки й доти, поки й поти, вживаючись при вираженні меж дії, виступають як взаємозалежні. “Вони танцювали доти, доки зовсім потомились” (Іван Нечуй-Левицький), “Поки щастя плужить, поти приятель служить” (Матвій Номис).
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.