ГРА , ІГРИ
Іноді виникають труднощі у відмінюванні цього іменника. Хибне вживання певних форм зрідка бачимо і в друкованому тексті. Приміром, у Панаса Мирного: “Ігра їх (дівчат) така – беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари.” Правильно: в однині у відповідній відмінковій формі виступає гра, а в усіх відмінках множини додається і (ігри). “Оксано, Оксано! Де твої ігри та щебетання?..” (Григорій Квітка-Основ’яненко).