ГАДАТИ , ВОРОЖИТИ
гадати чи ворожити?
Первісне й основне значення дієслова гадати – “думати, розмірковувати”. Про те свідчать як похідні від нього на рівні лексики і фразеології (гадка, вигадка, вигадливий, вигадник, загаданий, думати-гадати, губитися в гадках, мати на гадці, обсіли думки та гадки), так і численні приклади з творів наших класиків: “Чіпка йде... похнюпивши голову. Нічого він не думає, не гадає” (Панас Мирний), “Піди вкладися гарно спати, а послі (потім) будеш і гадати” (Іван Котляревський). Окрім цього, гадати означає “вважати, мати намір, сподіватися”. “Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати?” (Олександр Довженко), “Шевченко гадав побачити свою п’єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році” (з журналу). Використання цього слова в значенні “пророкувати, віщувати” є грубим порушенням лексичних норм української мови. Правильно: не погадати, а поворожити, не гадалка, а ворожка.