Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ВНИКАТИ , УНИКАТИ
вникати – уникати
Дехто автоматично вживає перше або друге дієслово, вважаючи їх варіантами. Хоч вони близькі морфологічно, проте мають змістові відмінності.
Вникати (в що) – прагнути зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь; вдумуватися. "– Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи" (Юрій Шовкопляс). “Як глибоко вникаєте ви в свої обов’язки?” (з анкети).
Уникати (кого, чого і що робити) – намагатися не спілкуватися з кимось, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось. "Навіть Маковейчик, який завжди уникав земляних робіт, сьогодні натер собі чесні мозолі" (Олесь Гончар). "Пан обозний, щоб уникнути глузування, таки сьорбнув борщу" (Олександр Ільченко). “Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює” (Захар Мороз). “Я намагався уникати особистих зустрічей з нею” (Петро Гуріненко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВНИКАТИ , УНИКАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВНИКАТИ , УНИКАТИ