ВІДСТОЮВАТИ , ОБСТОЮВАТИ
коли обстоювати, а коли відстоювати
Обстоювати – захищати, доводити, аргументувати думку, погляд, ідею, наполягати на чомусь. “Обстоювати існування заповідника Андрію Тобілевичу в столиці допомагав Максим Рильський” (Терень Масенко), “Як завжди, він і тепер... обстоював погляд, що земля має належать до тих, хто її обробляє” (Михайло Коцюбинський). Це дієслово переважно вживають у недоконаному виді. Коли ж ідеться про завершену дію, доцільніше замість обстояти застосовувати відстояти. “Зуміли до кінця використати свій досвід, вчасно відстояли, підтримали дитячу чистоту й непорочність...” (Олесь Гончар). Відстоювати – активно боротися, захищати щось у відповідь на несправедливі, неправомірні дії іншої сторони. Вживається зі словами: вчення, думка, інтереси народу, мир, незалежність, погляди, правда, проект, свобода, честь та ін. “На засіданні міжнародної комісії наша делегація відстояла свій проект резолюції” (з газети).