ВІДНОСНО , ЩОДО , СТОСОВНО
відносно – щодо – стосовно
Слово відносно вживається і як прислівник, і як прийменник. У першому випадку виступає в значенні “більш-менш”, “порівняно”. “Трохи ширила (книжки) інтелігенція, але відносно (порівняно) мало” (Борис Грінченко), “Про свою невродливість дізналась Катерина відносно (більш-менш, порівняно) пізно” (Ірина Вільде).
У другому випадку поєднується з родовим відмінком. “Відносно недисциплінованості дев’ятикласника Віктора Думанського говорили на педагогічній раді вчителі” (з газети). Але в цьому значенні стилістично краще замість відносно ставити щодо, стосовно, з приводу. “Щодо (стосовно, з приводу) недисциплінованості дев’ятикласника Віктора Думанського...”