ВИТІКАТИ , ВИПЛИВАТИ
У яких випадках є слушним слово витікати, а в яких – випливати?
Витікати виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні “литися звідкись”, “брати початок десь” (про річку, струмок, джерело тощо). “З тої хрещальниці витікає вода по ринві в дерев’яну купальню” (Михайло Коцюбинський), “З щілин березової кори з тихим шумом витікав пахучий сік – підставляй рот і пий” (Степан Чорнобривець). Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього. Отже, з погляду стилістичної норми дієслово витікає у фразі “З усього викладеного витікає, що студент мав рацію” недоречне. Замість нього слід поставити випливає: “З усього викладеного випливає, що студент мав рацію”.