ВИТОРГ , ВИРУЧКА , ВИРУЧИТИ , ВТОРГУВАТИ
Чи можна вважати дієслова виручити і вторгувати синонімами?
Лексеми виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто – “виводити, вивести (виведення) зі скрутного становища (стану)”, “ставати, (стати) комусь у пригоді”, “позбавляти лиха, неволі”, “відвернути біду”. Наприклад: “Помандрував (дід) у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань” (Олекса Стороженко). “Виручили його цього разу прудкі ноги. Втік” (Іван Цюпа), “Виручатимемо друга” (з розмови).
Але часом дієслову виручати та іменникові виручка надають невластивого значення “одержувати певну кількість грошей від продажу чогось”: “Оце поїхала до міста й на базарі за яблука виручила сто гривень” (з живих уст). Коли йдеться про торговельні справи, то тут виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів. Ось вони: вторгувати, виторг. “Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка” (Степан Чорнобривець), “Виторг, слава Богу, добрий” (з газети).
Коли ж ідеться про торговельні справи, кошти, що їх одержали від продажу чогось, то тут виручка і виручати не підходять, слід шукати інших слів, які є в нашій мові. Це передусім вторгувати, вторговані гроші, виторг: “... не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть” (Ліна Костенко). Запитувати годиться “У вас який виторг?”, а не “У вас яка виручка?”