В КРАЮ , У КРАЇ
у краї чи в краю?
Залежить це часто від наголосу в слові. У ненаголошеній позиції маємо закінчення – і (-ї), в наголошеній – у (-ю): у димі й у диму, у раї і в раю.
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її “предметний характер”. У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).