БУДИНОК , ДІМ
Як правильніше сказати або написати: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму будинку” чи “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”?
Будинок у сучасній українській мові виступає у значенні “будівля”, “житлове приміщення”, “приміщення державної, громадської, торговельної, наукової, культурно-освітньої установи, закладу”. Вживається зі словами: (будинок) відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, дитячий, заїжджий тощо. Велика літера пишеться у власних назвах: Будинок актора, Будинок архітектора, Будинок культури, Будинок учителя.
У розумінні будівля використовується і слово дім. “Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дотла” (Іван Нечуй-Левицький). Але найчастіше цей іменник застосовують у значенні “квартира, сімейне вогнище”, а також “родина; люди, що там мешкають разом, та їхнє господарство”; зрідка – переносно. “В домі Глушака урочисто. У невістки Юлі, народної вчительки, народився син” (Олександр Довженко), “До рідного дому ноги людину самі несуть” (Олесь Гончар). Оскільки в наведеному на початку розділу реченні мовиться про сім’ю, родинне господарство, то правильнішим є формулювання другого варіанта: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”.