ЮПІТЕР
I
п'ята за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, маса якої перевищує суму мас решти планет; газорідинна куля, ймовірно, з малим твердим ядром; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша, ніж випливає з одержаної від Сонця енергії, що свідчить про інтенсивне нагрівання, викликане гравітаційним стисненням планети; має товсту непрозору атмосферу (переважно водень і гелій, а також аміак і метан), у ній видно темні смуги (холодніші місця) та плями - місця вихорів в атмосфері (найбільша - Вел. червона пляма 40 тис. і 14 тис. км); Ю. має 3 вузьких кільця, утворених уламками матерії, та 16 - із супутників; Ю. досліджували станції Піонер, Вояджер, Ґалілей.
II
у рим. міфології давньоіт. божество ясного неба і світла, пізніше погоди; бог грому і блискавок; опікун законів і поручитель договорів; дарував перемогу; чоловік Юнони; ототожнювався з грец. Зевсом.