ШОТЛАНДІЯ
частина Сполученого Кор. Великої Британії та Пн. Ірландії; 78,8 тис. км², 5,1 млн. мшк.; населена переважно шотландцями; гол. м. Единбурґ; ін. м.: Ґлазґо, Абердин; поділяється на 9 регіонів, 3 архіпелаги (Гебриди, Оркнейські та Шетландські острови) становлять окремі адміністративні одиниці; гориста поверхня; розлогі вересовища й торфовища; вівчарство; вирощування ячменю; термінал Краден-Бей підводного нафтопроводу з родовищ у Пн. м.; важливим джерелом надходжень валюти є експорт віскі. У давні часи заселена піктами; у II ст. пд. частина під пануванням римлян, які намагалися підкорити всю країну (зокрема, 208-211); на поч. середньовіччя наплив ірландців (яких тоді називали скоттами) й англів; з VI ст. християнізація; з VIII ст. напади вікінґів; 843 унія держав піктів та скоттів стала основою для формування об'єднаного Шотлан