ЦЕРКВА
християнський храм; будівля ц. православного та греко-католицького обряду походить від пізньовізантійських хрестово-купольних храмів, зазнавала впливу різних стилів та місцевих традицій, гол. осередки: Балканський півостр., Росія, Україна та Білорусь; від XV ст. характерним елементом інтер'єру став іконостас; будівлі ц. лат. обряду також зазнали впливу різних стилів та місцевих традицій; у ХХ ст. помітне прагнення до синтезу різних елементів у будівлі ц., пов'язане із тяжінням до християнського екуменізму; відповідно до рівня й функцій ц. поділяють на: базиліки, кафедральні собори, колегіати, парафіяльні, фарні та монастирські ц.; щодо формування архітектурного об'єму розрізняють: ц. зальні, поздовжні та круглі в плані. І.