ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
1856-1916, укр. письменник, учений, перекладач, громадсько-політичний діяч, видавець; доктор філософії Віденського унів.; писав укр., пол., нім. мовами; спершу послідовник соціал-демократії, разом із М. Драгомановим і М. Павликом заснував Радикальну партію; зазнав переслідувань, засуджений до тюремного ув'язнення 1877, 1880, 1889; видавець журналів Громадський друг, Дзвін, Молот, Народ, Житє і слово (зокрема, широко друкував письменників із Сх. України, де у той час укр. мова була заборонена); співпраця з пол. й нім. часописами; через ліві переконання не допущений до викладання у Львівському унів., до австр. парламенту й галицького сейму, куди балотувався як селянський посол; на поч. ХХ ст. переглянув своє ставлення до марксизму (Що таке поступ), еволюціонував до національної демократії; редактор видань НТШ, провідний співробітник Етнографічної секції; творча сп