УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ФЕН
вiтер, який віє з гiрських хребтiв у напрямку долин, часто дуже сильний i поривчастий; виникає, коли маси повiтря зустрiчають на своєму шляху гiрське пасмо, що змушує їх підніматися вздовж навітряних схилiв і спадати вздовж підвітряних схилів; спричинює зрiст темп. i зменшує загальну вологість повiтря; локальнi назви: чинук у Скелястих горах, хальни вятр у Польщi.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ФЕН


матиме такий вигляд: Що таке ФЕН