ТУНІС
I
столиця (з 1956) Тунісу, на узбережжі Туніської зат.; 674 тис. мшк. (міська агломерація 2,3 млн.); центр ісламської культури; міжнародний ярмарок; металургійна, хіміч., електротехнічна промисловість, ремесла; туристичний центр (на узбережжі руїни Карфаґена), унів., консерваторія; 2 міжнародні аеропорти; касба (IX, XIII-XVI ст.) з мечеттю XIII ст.; медина із старою житловою та торговельною забудовою і численними мінаретами (VIII-XVII ст.), медресе XVII-XVIII ст., палаци XVII-XIX ст.; палацовий комплекс Бардо (XVIII-XIX ст., музейний комплекс).
II
держава у Пн. Африці, на узбережжі Середземного м. У пн. частині пасма Телль-Атласу та Сахарського Атласу, розділені долиною Ваді Меджерда, у центр. - западина з Великим Шоттом (до 23 м н.р.м.); пд.-зх. частина на території Сахари (Вел. Сх. Ерґ); у центральній частині напівпустелі, порослі білою ковилою, у горах ліси коркового дуба. Араби 98%, бербери; державна релігія іслам; міське населення 54%; гол. м.: Туніс (столиця), Кайруан, Бізерта, Сфакс, Сус. Аграрна країна із зростаючим промисловим сектором; вирощування зернових (пшениця, ячмінь); цитрусових, винограду, овочів (помідори), цукрових буряків; плантації оливок та фінікової пальми; розведення кіз, овець, худоби, верблюдів; рибальство (тунець, форель, сардини); видобуток нафти, природного газу, фосфоритів; харчова (олійна), легка (текстильна, швейна), хіміч. (суперфосфат, нафтохімія), металургійна (чорна металургія) промисловість; ремесла (ткацтво, інкрустація меблів); розвин