ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура бронзової доби; існувала у IV-III тис. до н.е.; отримала назву від поселення, відкритого і дослідженого В. Хвойкою у 1890-х біля с. Трипілля на Київщині; поширена на території лісостепової і частково степової смуги Правобережної України, Молдови і Сх. Румунії; на території Тернопільщини перші пам'ятки відкриті в 1870-80-х під назвою культура мальованої кераміки; основні етапи розвитку: ранній, середній, пізній; вважається вершиною розвитку енеолітичних землеробських суспільств у Європі.