ТМУТАРАКАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
давньоруське князівство X-XI ст., розташоване на Таманському півостр.; утворилося внаслідок колонізації Пн. Причорномор'я східнослов'янськими племенами (сіверянами); контроль над Таманню (кн. Ігорем, 943); після розгрому Хазарського каганату (965) територія увійшла до складу Київської Русі; адміністративний центр м. Тмуторокань (у VIII-IX ст. - Таматарха); перша згадка у Повісті временних літ (під 988); найбільшого розквіту досягло за кн. Мстислава Володимировича; населення багатонаціональне: слов'яни, греки, вірмени, хозари; існувало окреме єпископство; напади половців на поч. XII ослабили Т. к.; територія увійшла до складу Візантії.