ТЕЛЕФОН
пристрій для передавання звуків (головним чином мови) на віддаль; основними частинами т. є: мікрофон, що перетворює звуки на електричні сигнали, телефонний капсуль, або гучномовець, який здійснює зворотню операцію, клавіатура (або диск номеронабирача), яка створює сигнали для керування телефонним з'єднанням (виклик відповідного абонента); перший придатний для використання т. сконструював 1876 А. Г. Белл.